Окунуться б в счастье, радость,
В теплоту любви,
И иметь ту жизни сладость
Что имеешь Ты!
Ты - источник мой, о Боже,
Радость счастье лет!
Дай же мне ту сладость тоже,
Чтоб в себе иметь!
11/03/2011
Leo Nagorniuk,
USA
Я из Херсона. Живу в США. Любить стихи читать начал с первого класса, такие как С. Есенина (белая береза), А.С. Пушкина...
Писать стихи начал еще в 7 классе. Первый был про профессию, второй о Любви Христовой:
"Посмотри на любовь Христову,
Посмотри на Голгофский крест-
Там Христос истекает кровью
За тебя, мир греха и бед."
Стихи- это прожитое из жизни, и жизнь в настоящем и вдохновение в будущность.
Слава Богу за все.
Лео Нагорнюк
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Все пройде... - Cветлана Касянчик Цей вірш присвячений моїй дорогій сесричці, Вірі, якій довелося пережити великі труднощі, з яких вона ще й зараз до кінця не вибралась. Але вона живе надією (як і всі ми). 6 червня, 2007 року, по дорозі з Київського аеропорту в Нововолинськ, місто її дитинства, вона і її друзі попали в автокатастрофу. Вона і двоє її друзів їхали з США в гості. Їх зустрічати виїхали друзі і родичі. У тій катастрофі загинуло 6-ро людей, троє з загиблих були її дуже близькі друзі. З трьох, що їхали з Америки, залишилася живою тільки вона одна, зранена, з поломаними кістками. До цього дня вона знаходиться в Україні, де проходить лікування. Сьогодні в неї День народження. Ми, її родина, і друзі щиро вітаємо Вірочку з цим днем і щиро бажаємо їй повного одужання і багато щастя.
Только Бог и Родина моя . - Николай Зимин Еду , еду , еду я домой .
Покидаю край , душе родной .
И прошу: меня не позабудь .
Я вернусь к тебе когда-нибудь
Старым пусть и слабым и больным .
Никому не нужным и чужим .
Только верю , Родина моя
Примет вновь , заблудшего , меня!